блок

блок - block; unit - *Block, Vollstein - 1) Частина цілого, що розглядається самостійно. 2) Конструктивно та схемно закінчена частина пристрою, що виконує самостійні (окремі) функції та являє собою сукупність вузлів або групи елементів та деталей. 3) При підземній розробці вуг. родов. - частина шахтного поля, розкрита з поверхні і провітрювана незалежно. Розподіл на Б. застосовують при високому газовмісті шахтних полів розміром за простяганням більше 6-8 км для поліпшення їх вентиляції. У інших випадках розміри Б. за простяганням - 2,5-5 км, а за падінням і вхрест простяганню дорівнюють розмірам шахтного поля. Під Б. розуміють також сполучені підземними гірн. виробками і незалежно провітрювані поля декількох шахт, об'єднаних в одне гірниче підприємство. 4) При підземній розробці рудних родов. - виймальна дільниця в межах поверху із застосуванням однієї системи розробки; висота Б. дорівнює висоті поверху, ширина - потужності рудного покладу або його частині. 5) При відкритій розробці родов. - частина уступу, що розробляється самостійними засобами відбійки або виймання. Виділяють Б.: екскаваторний та висаджувальний. Об'єм гірн. маси в Б. повинен забезпечити безперебійну роботу вантажного обладнання протягом 2-3 днів. 6) У програмуванні – спеціальна виділена складова частина програми для ЕОМ, що відповідає одній з взаємопов'язаних задач, які вирішуються разом. 7) Простий (рухомий або нерухомий) механізм для піднімання важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобком по околу, через яке перекинуто ланцюг, трос чи канат. 8) Вузол машини з кількох однакових частин. 9) Збірний елемент, камінь великих розмірів для будівництва; скріплений комплект чого-небудь; монтажний елемент.